напевно мене можно сміливо назвати франкоман'яком :)
обидві штучки вишиті на оригінальних виробах від парижанок, обидві подаровані мені, але в різні роки :)
штучку з квіточками було важче шити, тому й вишилась вона пізніше, хоча до рук потрапила раніше, ніж її колежанка - чи то через більшу кількість поодиноких хрестиків, чи то через форму вставки, що заважала запхнути її у пяльця
насправді відшиті є не тільки французи, але інші вишивки ще секретні :)
обидві штучки вишиті на оригінальних виробах від парижанок, обидві подаровані мені, але в різні роки :)
штучку з квіточками було важче шити, тому й вишилась вона пізніше, хоча до рук потрапила раніше, ніж її колежанка - чи то через більшу кількість поодиноких хрестиків, чи то через форму вставки, що заважала запхнути її у пяльця
О, які гарнюні!!!! Дуже подобаються :)
ВідповістиВидалитидякую, мені теж подобаються, особливо коли відшив уже в минулому :)
ВидалитиОчень красивые!!!!
ВідповістиВидалитиТаня, большое спасибо
ВидалитиТакі витончені, справжні францужанки!!
ВідповістиВидалитидякую, повністю згодна - справжні француженки
ВидалитиМолодчина! У тебя завидное терпение и упорство. С тех пор как я постаралась вышить одну их косметичку, красивыми они мне кажутся только на картинках.
ВідповістиВидалитиспасибо
Видалитио, Сурик, наверное, только истинные мазохисты-любители или невладельцы швейных машинок - колются, плачут, но продолжают есть этот кактус :)
зато какая прелесть, когда процесс отшива уже позади!
Ніжно, витончено і дуже гарно - недаремні страждання в процесі, бо результат - супер!!!
ВідповістиВидалитиОксана, твой номерочек для участия в розыгрыше - 114
ВідповістиВидалитиУдачи! :)
пс.. сиреневый конвертик - очарование!
О! Рожеву горошкову я бачила живцем!:)
ВідповістиВидалитиВони обидві чудові, кожна по-своєму. Я так розумію, що ножиці - це Веронік, а ніжні троянди з білизною - Елен Льо Бер. Не дивно, що косметичку з трояндами було важче шити. Сама стикнулася з Елен ось у жовтні, вишиваючи синичку з тортиком. ЇЇ поодинокі хрестики та бек - це щось неймовірне, досить важко шити, хоча я бек люблю. А у Веронік бек - це пісня, голка наче сама шиє :)
Зате тепер в тебе є така зефірна ніжнятина!
І так, франкоманіячки, ми такі! :)))